поіменувати
Смотреть что такое "поіменувати" в других словарях:
менувати — у/ю, у/єш, недок., діал. Іменувати, називати … Український тлумачний словник
іменувати — у/ю, у/єш, недок., перех., рідко. Те саме, що називати 1) … Український тлумачний словник
іменувати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
менувати — називати, згадувати, визначити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
поіменувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
мяновати — іменувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
звати — зву, звеш, рідше зову/, зове/ш, недок., перех. 1) Іменувати кого , що небудь; називати, прозивати. 2) Характеризувати кого , що небудь якимсь словом, виявляючи своє ставлення, свою оцінку. || Іменувати кого небудь якось, вважаючи, маючи кимсь,… … Український тлумачний словник
іменований — а, е, рідко. Дієприкм. пас. теп. ч. до іменувати. Іменоване число … Український тлумачний словник
менняти — я/ю, я/єш, недок., діал. Іменувати, називати … Український тлумачний словник
менуватися — у/ється, у/ються, недок., діал. Пас. до менувати … Український тлумачний словник
